Усі ці історії- маленька частинка великої роботи, яку щоденно виконують спеціалісти Козятинського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді. Завдяки їх втручанню вдалося зберегти сім'ї, змінити на краще людські долі.

В цьому розділі ми пропонуємо Вам проглянути різні соціальні історії зібрані Козятинським РЦ СССДМ. Слід пам'ятати що ідеальних людей не буває, як і не буває ідеально прожитого життя. Кожному з нас, хоча б раз в житті, було соромно за який – небудь свій вчинок або період життя.В такі моменти дуже важливо не зламатися до кінця, знайти правильний шлях до виправлення чи допомогу іншої людини.Кожен з нас проживає своє життя по – різному, іноді воно спокійне та стабільне, інколи - похмуре та жорстоке і кожний намагається триматися на хвилях своєї долі. Але буває і так, що занадто рано приходиться стикатися із проблемами та дорослішати, беручи на себе певні зобов’язання та обов’язки... 
Різні життєві проблеми приводять клієнтів до центрів соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді... 

і за кожною стоїть чиясь доля, чиїсь сльози чи чиєсь непорозуміння...... 

«Під лежачий камінь вода не біжить» та «хто стукає, тому відчиняють». 

У селищі Б. проживає хлопчик Н. дошкільного віку, який отримав побутову травму ока, що згодом призвела до інвалідності дитини. За півроку дитині зробили операцію в надії на те, що зір повернеться. Для батьків вона обійшлася майже у 20 тис. грн., а також прийшлося продати усе господарство та інше майно, без якого можна було обійтися та залізти у борги. Позитивного результату операція не принесла, лише тимчасове покращення стану здоров’я. Тому мама знаходилась у розпачі, що робити далі, як лікувати сина, де брати кошти???

Так розповідала мама багатодітної родини під час першої зустрічі із фахівцем соціальної роботи на початку вересня 2012 року. Іще сказала, що проживають у будинку померлого діда, який не мав у свій час документів на побудований будинок, ніхто із дітей не вступив у право спадщини і т.д..

Отож провівши інспектування родини, вислухавши крик душі жінки, сім’ю було подано на розгляд дорадчого органу узяти під соціальний супровід. За місяць сім’ю дали фахівцю під соціальний супровід.

Щоб не дати мамі впасти у відчай почали з простішого, хоча і довготривалого питання : відвідали декілька разів управління юстиції, юридичні консультації з питаннями оформлення будинку. Знайшли компетентного юриста, який узявся самостійно готувати необхідні документи.

А тим часом фахівець та мама стали шукати вихід із наступного питання: лікування дитини. На ту пору проходила передвиборча кампанія по виборах «нардепів» - це стало єдиною надією для усіх. Вони склали і відправили не одне звернення до кандидатів у народні депутати та відвідали не один прийом. Сім’я за цей час зробила повне обстеження Н. у інституті нейрохірургії в місті Києві, де перший раз оперувалася дитина.

Фахівець та мама переконливо стояли на своєму та просили про допомогу.

О. чудо! Їх почули. Один із кандидатів після чергового прийому зглянувся та зателефонував, запросивши приїхати ще раз. Ви лише можете уявити почуття людей, коли вони почули фразу: « Я оплачу операцію Вашого сина». Щастю сім’ї та фахівця не було меж, адже сума вимірювалася десятками тисяч гривень.

За місяць дитину поклали на операцію у Київ, замість запланованої однієї операції провели дві. Реабілітація проходила вдома, тут і стіни допомагають. Спочатку усе йшло добре. Хлопчик і психічно швидко оправився від пережитого, і була надія на часткове повернення зору, але не сталося, як гадалося. Стала стрімко розвиватись катаракта на хворому оці. Тепер хлопчику потрібна ще одна операція із заміни хрусталика, але батьки більше не впадають у відчай, вони знають, що світ не без добрих людей!!!

А фахівець із цієї історії виніс позитивний досвід та знайшов підтвердження народним мудростям : «під лежачий камінь вода не біжить» та «хто стукає, тому відчиняють».

Фахівець із соціальної роботи Клімова Л.М.

РАЗОМ МОЖНА ВСЕ ПОДОЛАТИ!

Завдання фахівця із соціальної роботи полягає у тому, щоб допомогти клієнтові знайти себе, знайти своє місце в світі, зорієнтуватися в нових соціальних відносинах, і спілкування є важливим інструментом у цьому процесі. Фахівець із соціальної роботи повинен мати навички самоорганізації (уміти опановувати свої думки, почуття, поведінку, проводити самоспостереження), що є основою самовдосконалення й професійного росту.

Скільки не зустрічаєшся з різними людьми, скільки не спілкуєшся з ними, не перестаєш дивуватися тому, наскільки у кожного різне життя, непроста доля, життєві труднощі та проблеми.

Мабуть, немає такої людини в світі, яка б у своєму житті не робила помилок і не хотіла б щось виправити, змінити свій спосіб життя або спробувати щось змінити в собі.

Селищний голова повідомив фахівцю із соціальної роботи про сім’ю  матері-одиначки  Марії К.,яка перебуває в складних життєвих обставинах.Під час інспектування було виявлено, що громадянка Марія  проживає в будинку батька з своєю 4-річною донькою Вікою. У дитини пухлина ока,на одне око вона не бачить. Місцезнаходження  батька дитини не відомо. Розмовляючи із соціальним фахівцем,  помітно нервувалася, проте був встановлений контакт і надані відповіді на питання стосовно оформлення допомоги.

У будинку панував повний хаос. Скрізь купи сміття, брудні подерті матраци, дитяче ліжко зламане, підлога липка і загиджена. Стояв жахливий сморід. Маріяпообіцяла,що усе поприбирає. Домовлено про наступний візит за тиждень.

У ході проведення початкової оцінки і збору інформації (опитування сусідів) було вияснено, що громадянка Марія безвідповідально ставилась до виконання своїх батьківських обов’язків, ніде не працювала, зловживала алкоголем, домашнім господарством не займалась. Часто «гостювала» у різних приятелів за чаркою горілки. Доньку залишала на сусідів, або водила за собою по п’яних компаніях.

Фахівець із соціальної роботи вдруге відвідала сім'ю Маріі  але дверей ніхто не відчинив. При опитуванні сусідів,було з’ясовано, що вона з своєю донькою перебуває в своєї подружки в іншому селі. Фахівець із соціальної роботи разом з головою сільради та фельдшером виїхали в те інше село.Було виявлено Марію та іі подружку О. за чаркою горілки і доньку Віку,яка тихенько сиділа на ліжку.

Негайно  були залучені міліція, служба у справах дітей, центр соціальних служб, сільський голова і проведено вилучення дитини.

Було домовлено, що дитина  вилучається тимчасово і будє повернена негайно, як тільки будинок буде приведено до жилого стану, а мати не буде вживати алкоголь і піклуватиметься про дитину.І не буде блудити по чужиш селах. Контроль за дотриманням угоди покладено на фахівця із соціальної роботи.

Дитину було доставлено в дитяче відділення КРЦЛ. Лікарі оглянули Вікуі наголосили,що дитині негайно потрібна операція на оці. Було домовлено, що вона буде оперуватися в м.Київі.  На наступний  день  Марія  прийшла до доньки але її до неї не пустили. Потім вона звернулася до фахівця із соціальної роботи,який її направив в службу у справах дітей,а там Марії сказали,щоб вона привела свій дім в порядок,аж потім вона зможе побачити свою дитину.

Марія  доклала значних зусиль, щоб навести лад у будинку. Все сміття із кімнат прибрано, непридатні меблі замінені на інші. Стіни зашпаровані і побілені, на вікнах нові гардини, на ліжках застелена чиста постільна білизна, на підлозі - килимові покриття. Для дитини підготовлено все необхідне. У шафах є дитячий одяг, взуття. Всі речі випрані і випрасувані.

Оскільки ситуація змінилася на краще, мати отримала дозвіл забрати дитину. Але так як  дитині потрібна була операція,мати з донькою поїхали до Києва. Операція ще не відбулася але будемо надіятись, що все пройде успішно. І родина повернеться додому.

Життя Марії складне, ще багато чого треба навчитися, але фахівці із соціальної роботи завжди будуть поруч і підставлять плече в важкий для неї час.

На сьогодні сім'я перебуває під контролем центру соціальних служб, їй надано необхідну соціально - економічну допомогу, проведена робота із найближчим оточенням - друзями Марії стосовно попередження вживання алкоголю і нехтування потребами дітей.

Фахівцем із соціальної роботи було налагоджено співпрацю із сім'єю, яка перебуває у складних життєвих обставинах, з метою зменшення шкоди для дитини. Основною задачею у роботі було підтримання сім'ї і стимулювання її позитивних змін.

На перший погляд могло здатися, що в такій ситуації не могло бути й мови про залишення дитини із матір'ю, проте в результаті роботи вдалося подолати основні проблеми, а дитина, незважаючи на всі негаразди, любить свою рідну матір і бажає жити із нею. Вважаємо, що професіоналізм соціального фахівця полягає у вмінні стимулювати позитивні зміни у людині. Він повинен керуватися у своїй роботі переконанням, що у сім'ї завжди є позитивні резерви, треба тільки вміти їх активізувати. 

Фахівець із соціальної роботи Максименко А.Л

Соціальна історія з досвіду роботи.

 Пройшов один  рік моєї роботи фахівцем із соціальної роботи і стало зрозуміло, що є сім’ї, які перебувають в складних життєвих обставинах. З ними потрібно постійно працювати та допомагати у вирішенні проблем. Хоч  критичних випадків на моїй дільниці не було, але роботи вистачало.

       І ось в серпні місяці надійшов дзвінок від колег з Олевського районного центру СССДМ з проханням з’ясувати,  чи не з’являлась в одному з сіл сім’я Юлії та Артема. Дана сім’я перебувала під супроводом в Олевську. Виїхавши, вони не повідомили фахівцеві, куди і на який термін. Не відповісти на дане прохання було неможливо, так як в подружжя є малолітня дочка, якій, можливо, загрожувала небезпека.

       Завдяки допомозі виконкому села було з’ясовано, що Юлія приїхала до своєї мами, яку ще раніше було позбавлено батьківських прав. Але дочка, не тримаючи зла на матір, спілкувалась з нею та сподівалась на її допомогу.

       В ході соціального інспектування фахівець з’ясувала, що Юлія не має документів, які засвідчують особу, не отримує жодних допомог після народження дочки і, навіть, свідоцтво дитини виписане з помилкою. На запитання, як довго Юлія з громадянським чоловіком будуть залишатися в мами, чіткої відповіді не було. Вона лише сказала « Коли зробимо документи…» Але на виготовлення документів немає ні коштів, ні відповідних довідок.

       Сім’я мами перебуває на обліку, як така, що потрапила в СЖО, по причині того, що має двох неповнолітніх дітей, а умов для їх проживання не має. Діти ходять брудні і голодні, харчуються тим, що дають сусіди. Будинок знаходиться в жахливому стані, відсутні газ та світло. В одній маленькій кімнаті мешкає чотири чоловіки. І в ці умови, які  фахівець із соціальної роботи намагалась виправити, потрапила Юлія з дитиною.

       Фахівцем із соц. роботи та виконкомом села було прийнято рішення: негайно вирішити цю проблему. Тож за допомогою голови села почали виготовляти паспорт для Юлії. Хоч говориться швидко, а робиться все в певні терміни.

       Під час виготовлення документів фахівець постійно контролювала ситуацію, відвідувала сім’ю і з’ясувала факт, який сім’я приховувала. Юлія була на четвертому місяці вагітності.

Отримавши дану інформацію, фахівець із соц. роботи винесла дану ситуацію на розгляд дорадчого органу, щоб взяти сім’ю під соціальний супровід. Завдання заклечалось в тому, щоб допомогти у виготовленні документів, покращити здоров’я Юлії та її дочки, яка захворіла, поставити на облік вагітну та,  найголовніше, влаштувати Юлію з дочкою до обласного соціального центру матері та дитини, хоча б на період доки Юлія народить та отримає певні кошти для покращення умов проживання родини в Олевську, де в Артема є будинок.

       Задача була поставлена і вимагала вирішення. Було подане клопотання до Вінницького обласного центру  щодо влаштування Юлії з дочкою до Козятинського  обласного центру матері та дитини. Відповідь була позитивна.

       Не дивлячись на всі негаразди і проблеми, які стались під час соц. супроводу сім’ї, все ж таки було виконано всі умови договору та плану соц. супроводу. Юлія з дочкою переїхали до затишного центру матері і дитини.

       Фахівець провела бесіду з Артемом про те, що чим швидше він поїде додому облаштовувати будинок, тим швидше побачить у  ньому господиню з дітьми.

       Незважаючи на те, що Юлію було влаштовано, а соціальний супровід призупинено, фахівець все ж таки постійно телефонувала до центру та цікавилась справами сім’ї. Під час одного з таких дзвінків стало відомо, що Юлія народила ще одну донечку. І що мама з дітьми почуваються добре. Про що фахівець із соц. роботи повідомила чоловіка та маму Юлії.

       Зі слів спеціалістів центру матері та дитини стало відомо, що Юлія чудова, турботлива мама і непогана господиня. Тож сподіваємось на швидке  возз’єднання сім’ї та їх щасливе життя.

       Не дивлячись на всі негаразди, що трапляються в нашому житті, такі позитивні результати надають сил і оптимізму для подальшої роботи. 

Фахівець із соціальної роботи Лавренюк Н.О.